Знайомство з програмою MICROSOFT EXCEL

Ви вже знаєте, що перші електронні обчислювальні машини були призначені для проведення складних і громіздких обчислень. Незважаючи на те, що комп’ютери наступних поколінь опрацьовували не тільки числові, а й текстові, графічні, звукові та інші дані, саме опрацювання числових даних було й залишається одним з основних призначень комп’ютерів.

Програми, призначені для опрацювання числових даних, називаються системами опрацювання числових даних.

Системи опрацювання числових даних належать до прикладного програмного забезпечення. Основними об’єктами опрацювання в цих програмах є числа. Хоча деякі з них можуть опрацьовувати і тексти, і графічні зображення (діаграми, графіки та ін.).

Найпростішими системами опрацювання числових даних є програми-калькулятори. Вони призначені для виконання арифметичних операцій, також обчислень з використанням основних математичних і деяких інших функцій (калькулятор).

Іншим видом систем опрацювання числових даних є прикладні математичні пакети. Їх можна використовувати для виконання математичних обчислень, побудови графіків функцій, перетворення виразів зі змінними, знаходження наближених значень розв’язків рівнянь і систем рівнянь, обчислення площ і об’ємів геометричних фігур і багато іншого (GRAN 1, 2D, 3D, Динамічна геометрія, MathCAD, Derive, Mathematica, MATLAB).

Ще одним видом систем опрацювання числових даних є табличні процесори.

Табличний процесор – це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях.

Таблиці, у яких подані дані для опрацювання табличним процесором, називаються електронними таблицями (ЕТ).

З сучасних табличних процесорів можна назвати такі:

Проаналізувавши різні сфери діяльності людини, можна переконатися, що більшість даних, якими ми оперуємо, мають табличну структуру. Так, у вигляді таблиці подають телефонну книгу, опис кулінарного рецепту, розклад руху транспортного засобу, дані обліку робочого часу, відомості про учнів класу, прогноз погоди. Цей перелік можна продовжувати нескінченно.

А що відбувається з даними після того, як їх подають у вигляді таблиці? Зазвичай їх обробляють: вносять до таблиці зміни, шукають у них певні відомості, аналізують наявні дані та на їх основі шляхом обрахунків отримують нові. Виконувати ці операції допомагають спеціальні програми – табличні процесори (ТП), найпопулярнішим з яких вважається Microsoft Office Excel. Ця програма дає змогу створювати, редагувати, форматувати і друкувати таблиці, здійснювати в них обчислення, сортування та групування даних, будувати на їх основі графіки та діаграми, імпортувати та експортувати дані (зокрема, в документи, створені в інших програмах Microsoft Office).

Документ, створений за допомогою програми Excel, називається робочою книгою або просто книгою і складається з кількох робочих аркушів. Нова робоча книга містить три аркуші з назвами Аркуш1, Аркуш2, Аркуш3, які зазначаються у нижній частині вікна програми на ярликах аркушів. Активним вважається аркуш, уміст якого відображається у вікні, а ярлик виділено білим кольором.

Аркуш – це сітка з рядків і стовпців, або електронна таблиця. На перетині будь-якого рядка і стовпця в ній розташовується клітинка. Дані в електронних таблицях містяться саме в клітинках. Усі видимі на екрані клітинки утворюють робоче поле аркуша.

Активну клітинку, тобто ту, з якою у даний момент можна працювати (вводити або редагувати вміст клітинки, задавати параметри форматування тощо), виділено темною прямокутною рамкою – табличним курсором. Вміст активної клітинки відображується в рядку формул, а її адреса – у полі адреси.

ПРИМІТКА. Не слід плутати поняття “табличний курсор” і “курсор миші”. Останній вказує на об’єкт, який стане активним, якщо клацнути кнопкою миші. Будучи розташованим над робочим полем, курсор набуває вигляду білого хрестика, а над меню і панелями інструментів – вигляду стрілки.