Життєтворчий дух Тараса Шевченка овіяв Полтавщину ще за його життя, тоді, коли поет тут жив і писав свої твори, засіваючи пророчими словами полтавську духовну ниву.

Шевченко

Читаю «Кобзаря»


Зимовий день за вікнами згасав,
І свій узор мороз на шибці малював.
Щось змусило мене «Кобзар» у руки взяти,
Ще раз вірші Шевченкові перечитати.

І ось сторінку за сторінкою гортаючи,
Хочу збагнуть, по Кобзарю звіряючи:
Чи праведно ми в світі живемо,
Чи знову в рабство, в прірву ідемо?

За книжним словом наче сам Тарас
І науча, як добрий вчитель, нас:
«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь».

Із вуст самого Кобзаря неначе
Звучить нащадкам звернення пророче:
Свою Вкраїну палко полюбити,
І в час тяжкий за неї Господа молити.

Тарас, як добрий батько, наставляє,
Любити правду, волю закликає.
Бажає землякам в державі у своїй
Стати господарями на землі святій.

Читала я, і наче вчив мене пророк,
І вдячна я йому за мудрий цей урок:
Люби свій край, піклуйсь про його долю –
І прийде в нашу хату правда, сила й воля.

Грабенко Маргарита, учениця 10-Б класу




Творчість Т.Г. Шевченка періоду заслання




Шляхами полтавськими (Тарас Шевченко і Полтавщина)