Адресація

Об’єктами табличного процесора Excel 2010 є електронна книга, аркуш, електронна таблиця, рядок, стовпець, клітинка, діапазон, діаграма та ін.

Кількість аркушів книги обмежується лише обсягом вільної оперативної пам’яті комп’ютера, і на них можна розташувати електронні таблиці, діаграми, графіки, графічні зображення, документи Microsoft Word, звукозаписи, відео кліпи та ін. Кожний аркуш книги має ім’я, яке вказане на ярличку аркуша. Якщо на аркушах розміщуються електронні таблиці, то таким аркушам за замовчуванням надаються імена Аркуш1, Аркуш2 і т. д. Якщо аркуші призначені для розміщення діаграм, то таким аркушам за замовчуванням надаються імена Діаграма1, Діаграма2 і т. д.

Електронна таблиця табличного процесора Excel 2010 містить 1 048 576 рядків (номери від 1 до 1 048 576), 16 384 стовпці (за замовчуванням їхні номери складаються з літер англійського алфавіту: А, В, С, …, Z, AA, AB, …, ZZ, AAA, AAB, …, XFD), усього 17 179 869 184 клітинки.

Кожна клітинка електронної таблиці має адресу. Адреса клітинки задається номерами стовпця і рядка, на перетині яких вона знаходиться, наприклад, А1, С3, Х17, АА26. Завжди одна з клітинок електронної таблиці є поточною. Її адреса відображається в полі Ім’я. На рис. 1.3. такою є клітинка С6. Вона виділяється табличним курсором у вигляді чорної рамки, а номер рядка і номер стовпця поточної клітинки виділяється іншим кольором тла.

Рис. 1.3. Адреса поточної клітинки

Дві або більше клітинок аркуша електронної таблиці утворюють діапазон клітинок. У діапазон клітинок можуть входити як суміжні так несуміжні клітинки (рис. 1.4). Прямокутний діапазон клітинок, що складається з суміжних клітинок, називається зв’язним.

Діапазон клітинок, як і окрема клітинка, має адресу.

Адреса зв’язного діапазону клітинок задається адресами двох клітинок, розташованих у його протилежних кутах, що розділені двокрапкою, наприклад, А3:А7, В11:Е11 (рис.1.4).

Рядок і стовпець також є діапазонами клітинок. Наприклад, адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адресою діапазону клітинок до якого входять усі клітинки стовпця В, є В:В. Щоб указати адресу незв’язного діапазону, потрібно вказати адреси його зв’язних частин, розділивши їх крапкою з комою.

Рис. 1.4. Адреса незв’язного діапазону А3:А7; В11:Е11; С3:Е9