Практична робота 3.2

Розв'яжіть таку математичну задачу: обчислити кількість дільників заданого користувачем числа, яке не перевищує 100. Користувач має вводити число у певну клітинку, а результат повинен автоматично відображатися в іншій клітинці.

Аналіз завдання

Отже, потрібно визначити, на скільки чисел у діапазоні [1;а] введене користувачем число а ділиться без остачі. Замість діапазону [1;а] можна розглядати діапазон [1;100]: очевидно, що серед чисел, більших за а, дільників а не буде. Числа від 1 до 100 можна ввести у діапазоні А1:А100, а в діапазоні В1:В100 – обчислити остачі від ділення а на відповідне число зі стовпця А. Залишиться визначити кількість нулів у діапазоні В1:В100 – вона дорівнюватиме шуканому результату.

Хід виконання

  1. Створіть таблицю за формою, яка подана на рис. 3.11. Клітинка D1 призначена для введення числа, а клітинка D2 – для відображення результату. Збережіть таблицю у файлі з іменем Практ_3_2.хlsx.

    2. Рис. 3.11. Форма таблиці для обчислення кількості дільників заданого числа
  2. У діапазоні А1:А100 створіть арифметичну прогресію цілих чисел від 1 до 100 із кроком 1 (згадайте матеріал розділу 1).
  3. У клітинку В1 уведіть формулу для обчислення остачі від ділення числа, введеного користувачем (клітинка D1), на число у клітинці А1.
    • Виділіть клітинку В1 і клацніть кнопку (Вставка функції) зліва від рядка формул.
    • У вікні Вставка функції з розкривного списку Категорія виберіть категорію Математичні, а у списку Виберіть функцію – функцію MOD (рос. ОСТАТ) і клацніть її двічі.
    • У вікні Аргументи функції у поле Число введіть адресу D1 (клацніть у полі Число, а потім – на клітинці D1), а в поле Дільник – адресу А1 (рис. 3.12).
    • Клацніть кнопку ОК. У клітинку В1 буде введено формулу =MOD(D1;A1).

    4. Рис. 3.12. Введення аргументів функції MOD
  4. Під час копіювання у введеній формулі зміщуватимуться обидві адреси, а нам потрібно, щоб адреса D1 залишалась незмінною. Зафіксуйте номер стовпця у цьому посиланні самостійно (згадайте матеріал розділу 2).
  5. Скопіюйте формулу з клітинки В1 в усі клітинки діапазону В2:В100. Якщо ввести у клітинку D1 число 18, аркуш набуде такого вигляду, як на рис. 3.13.

    6. Рис. 3.13. Обчислення дільників числа
  6. Тепер у клітинці D2 потрібно визначити кількість нулів у діапазоні В1:В100. Для цього скористайтеся функцією СОUNТІF(рос. СЧЕТЕСЛИ).
    • Виділіть клітинку D2 і клацніть кнопку (Вставка функції).
    • У вікні Вставка функції в розкривному списку Категорія виберіть категорію Статистичні, а у списку Виберіть функцію – функцію СОUNТІF і клацніть її двічі.
    • Перейшовши у вікно Аргументи функції, в поле Діапазон введіть адресу В1:В100 (клацніть кнопку а потім виділіть діапазон), а в поле Критерій – число 0 (рис. 3.14).

      • Рис. 3.14. Введення аргументів функції СОUNТІF
    • Клацніть кнопку ОК, і у клітинці D1 з'явиться формула =СОUNТІF(В1:В100;0) та буде обчислено результат.
  7. Введіть у клітинку D1 різні значення, щоб перевірити роботу функцій. Зауважте: прості числа мають рівно два дільники. Як ви вважаєте, яке число в діапазоні [0; 100] має найбільшу кількість дільників?